- вигул
- -у, ч., с. г.1) Обнесене огорожею місце просто неба, призначене для перебування худоби, птиці.2) Дія і стан за знач. вигулюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.